|
Що робити з придурками, які ледь не щотижня кидаються під колеса поїздів метро у Києві? Знайшли собі місце, де зводити поразунки з життям! Стрибайте з девятого поверху, рагулі, вішайтеся, топіться... Але через вашу жлобську кончину мають страждати тисячі посторонніх людей, які кудись поспішають, але вимушені стояти, бо з-під коліс витягують зарізаного барана? Може, звучить цинічно, але мені абсолютно не шкода самогубців. Вони самі обирають свій шлях. Вони слабаки неспроможні протистояти життєвим труднощам. Звісно, бувають виключення. Наприклад, добре розумію тих, хто пускає собі кулю в лоб під час війни. Бо краще смерть, ніж полон. Вважаю, що в цьому контексті навіть Адольф Гітлер правильно поступив і не дав глумитися над собою якомусь нюрнбергському трибуналу. Був би мужиком Садам Хусейн, поступив би так само. Наче він не знав, що трибунал над ним і можливу страту американці зроблять шоу на весь світ? Хоча, можливо, у мосульманстві як і в християнстві самогубство є найбільшим гріхом... Як відомо, мусульмани на відміну від нас вірять всім серцем. Якщо Садам не самоусунувся саме через це, тоді йому лише честь і повага. А візьміть тих баранів, що кидаються під колеса поїздів... Ось останній - мій земляк з Тернопілля. Цей регіон вважається чи не найнабожнішим в Україні. І що? Мурло залило гризло, просоплилося і вирішило, що життя до нього несправедливе. Ох, безвільні, безхарактерні раби...
|