Цікавий нюанс. Вчора журналістка нашого видання ходила на інтерв'ю з Міхал Юрьїчем Бродським. Так ось, поміж іншим він люто розкритикував наш журнал "Главред". Особливо його дизайн і пріоритети в темах. Зокрема Міхал Юрьїч не міг зрозуміти, як то на обкладинці - камуфляжний Фома з "Мандрів", який їздив до наших миротворців у Косово, а не Альона і Катька Бондаренко, з якими в середині є моє інтерв'ю. "Та хто він такий у порівнянні з сестрами?" - обурювався Бродський. І дійсно - хіба не так? Хіба мало виграти Австраліан Опен, щоб удостоїтися обкладинки на журнальчику? До слова, основна частина моєї розмови з сестрами записана ще влітку, але тоді керівництво вважало їх недостатньо популярними...
Зате завжди популярні уроди, які навіть Кіпр переграти не можуть. Дуже вже цікаво всім знати, де в черговий раз бухав піжонистий мудак тьома мілєвскій! Нещодавно я робив інтерв'ю з біатлоністом Русланом Лисенком. Так чувак прямо сказав, що завершив кар'єру тому, що йому набридло займати 30-50-ті місця на світовому рівні, а в десятки і трійки пробиватися лічені рази. Мовляв, у країні я дійсно один з кращих, можливо, я влаштовував тренерів збірної, але у мене є власні вимоги до себе і виконати я їх не зміг і зрозумів, що вже не зможу цього зробити... 
Якби такими ж самокритичними були наші футболісти, то їм майже всім без винятків довелося б завершити кар'єру на самому її початку. Але вони мало того що не можуть визнати, що насправді є сірими посередностями, так ще й вважають себе зірками! Але найгірше те, що наш тугуватий народ йде на поводу у різних "команд" і "спорт-експрєссав" і думає так само...